СЦЕНАРІЙ ВИПУСКНОГО "ПРОЩАВАЙ, ЧЕТВЕРТИЙ КЛАС!"
3.1. Так, сьогодні такий день, що ми нічого не можемо встигнути.
4.1. Сьогодні ми – випускники!
5. 1.Джентельмени, а кого ми чекаємо?
6. 1.Точно, а чому не починаємо?
1.2. Бо ми чекаємо на наших леді.
2.2. Сер, враховуючи особливу важливість свята, ми без наших леді розпочати не можемо.
3. 2.Та де ж вони так довго?
4.2. А може не будемо кликати наших дам?
5.2. Авжеж, і всі оплески, усмішки, квіти будуть тільки для нас.
6. 2.Та ви згадайте 4 клас. Коли б не дівчата, то все б пропало.
1. 3.До чого ж тут дівчата?
2. 3.Адо того. Хто давав нам списувати?
3.3. Хто за нас заступався?
4. 3.Хто в класі прибирав, дошку витирав, квіти поливав?
6. 3.Та я взагалі мовчу!
1.4. Сер, справжні леді можуть собі дозволити спізнитися на 15 хвилин , в
Цьому є деякий шарм.
2.4. Та на які там 15 хвилин – ви що не бачите, скільки тут людей. Всі чекають на них.
3.4. Та скільки можна фарбувати губи?
4.4. Ви праві, справжні леді не спізнюються, вони затримуються.
5.4. А я пропоную піти і негайно їх покликати.
6.4. Адже ми любимо наших дівчат!
(Лунає музика, хлопці ідуть за дівчатами)
Учитель: Шановн і батьки! От і настав той час, коли ми з вами зібрались на останнє родинне свято. Так! Свято веселе, чудове,- наші діти закінчили початкову школу.
В безодні тихо тонуть і зникають…
На жаль, рокам немає вороття.
Та пам'ять – джерело життя й безсмертя,-
Вихоплює із глибини років
Те, що було найкраще, наймиліше,
Що не заблудиться в гущавині віків.
- Саме такими були 4 роки спілкування з вашими і моїми дітьми – сьогоднішніми випускниками.
- Лише раз кожен із нас навчається в початковій школі і закінчує її. Це початок дороги, якою діти крокуватимуть у самостійне життя.
Зустрічайте винуватців цієї події,
Злинь же музика в небо гучніше,
В добру пору лунай, в добрий час!
Вище голови! Йдіть веселіше,
Бо усі вже чекають на вас!
- Я з великим задоволенням запрошую до цього святкового класу випускників початкової школи 2012, учнів 4-А класу. Зустрічайте їх бурхливими оплесками.
( музика) заходять випускники
Минуле не вернуть, не виправить минуле,
Вчорашнє, ніби сон, що випурхнув з очей,
І ще недавно ти – малюк кумедний –
З батьками йшов на перший свій урок,
Був голос тихий, крок невпевнений,
Портфель важкий і бездна до зірок.
Учитель взяв з батьківської долоні
Маленьку руку і повів у світ,
Де ти щодня зростав, дорослішав поволі,
Де безтурботного дитинства
Збігло кілька літ.
Звуки вальсу завжди змушують замислюватися. Сповнюють душу невимовним почуттям чогось особливого, прекрасного і сумного.
До вашої уваги - вальс .( танцюють всі діти класу)
1. Доброго всім дня!
Ми всі раді вас вітати
У нашому затишному класі.
2. Сьогодні у нас радісний і сумний день.
3. Радісний – бо ми дорослішаємо, мріємо навчатися далі, працювати, творити, жити.
4. А сумний – бо ми прощаємося з нашим затишним класом, в якому ми раділи, сумували, плакали і сміялися всі 4 роки.
5. Прощаємося із першою вчителькою, яка віддала нам всю свою любов і ласку.
6. Але сьогодні у нас свято, і сумувати ми не будемо.
1. Скільки зустрічали ми
Свят у цьому залі,
Ми іще не знали.
2. І сумне й веселе
В нас сьогодні свято –
Будуть нас у 5(п’ятий)
3.Тріпочуть листочки тополі,
Берізка ніжно шелестить.
Сьогодні свято в початковій школі –
Дзвінок останній продзвенить.
4.Чомусь сьогодні шкільний наш дзвінок
З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.
Певно, сумує наш рідний дзвінок,
Що вже не покличе сюди на урок.
5. Разом з дзвіночком сумуємо й ми.
Всі здружились, зріднилися ми.
Якось незвично, що вже на урок
Нас сюди не покличе дзвінок.
6. Тихий смуток огорнув наш клас,
Час прощання в серці вже настав.
Скажемо сьогодні ми:
«Початкова школа, прощавай!»
(діти виконують пісню «Рідна школа» на музику «Маленькая страна»
І. Маєм 4 роки за плечима…
Швидко минає час,
Як ми з цікавими очима
В перший прийшли наш клас.
Лагідні в сяйві сонця
Ми пам’ятати нашу школу
Будемо все життя.
В світі вона одна
В світі вона одна.
Школа, що зветься початкова
З друзями нас єдна.
В світі вона одна,
В світі вона одна.
В ній джерело невпинно б’ється,
Знань там вода питна.
ІІ. Школа,як мати нас терпляче
Вчила, щоб вміли ми
Перемагать свої невдачі,
Щирими буть людьми.
Шкіл тисячі є в Україні,
Тільки і я ,і ти
Знаєм: за нашу рідну школу
Кращої не знайти.
Вчитель: Сьогодні ми всі трохи хвилюємося. Чотири роки ми з вами піднімалися першими сходинками до знань, вчилися писати, читати, рахувати, товаришувати, жити за правилами нашого нового колективу. То ж якими були ці роки? Давайте перегорнемо сторінки минулих літ і згадаємо, якими ви були. Пам ’ ятаєте?
1. Чотири роки мов на хмарі пронеслись.
Маленькими були ми всі колись.
Покинули ми дитсадок,
Прибули до школи на урок,
Чотири роки, чотири роки тому.
2. Було це неначе вчора –
Прийшли ми у перший клас.
І вас привітали хором,
І вмить полюбили вас.
3. Було нам всього 6 років,
Всі звали нас «малюки»,
Робили ми перші кроки ,
4. Радості такої
Чотири роки тому,
Ми вперше йшли до школи.
5. Перший клас, наш перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати.
6. А письмо – це справжні муки:
Від напруги ниють руки.
Вам би, пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки!
Та коли ж! Весь час веди
Знаки, літери, склади!
7.В зошита задрались вуха
Ніби й він уважно слуха.
Потім крейдою писали –
Форми білі-білі стали.
8. хтось під партою в кутку
Робить справу нелегку.
Все на пальцях полічили,
Бо без них – немає сили.
9. Клас працює, а дівчата
Вчаться булки доїдати.
Потім ще б чайку напитись
Й погуляти відпроситись…
10. Дехто водить теревені:
Нащо вчитись? Змалку вчені!
Совість- зрадниця мовчить,
І язик теж не болить.
11. Ну, а час вже не чекає,
Швидко якось пролітає,
Ось уже й весні кінець.
Що ж, хто вчився – молодець!
12. Пройшли перші дні зустрічі зі школою.
Ми дізналися, що вчитися не завжди легко.
( звучить пісня «Чому вчать у школі»)
Вчитель: Літера перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова.
Читати навчився наш дружний клас,
Настала пора перейти у 2-й клас.
1. Дошка, крейда, мапи
Разом з нами перейшли.
Трішки стали вищі парти –
Разом з нами підросли.
2. Як з учителькою бути?
Чи покине усіх нас?
Ні, ми свою вчительку
переводим в другий клас.
Учитель: У 2009 році ми дружно перейшли до 2 класу.
1уч. В світлий, ще ранковий час
В свій просторий, гарний клас
Ми приходим завжди в строк.
2уч. Ось, чуєте – вже пролунав дзвінок,
Запрошує нас вчитель на урок.
3уч. На уроці рідну мову будемо вивчати,
Розбирати кожне слово,
Щоб її краще знати.
4уч. Бо вона нам найрідніша,
Зрозуміла і ясна,
І чарівна, як весна!
5уч. Ми всі засвоїли чудово
Прикметник, суфікс, дієслово
Диктантів купу написали,
Досвідченими дуже стали.
1уч. – А покажи-но Чорне море,-
Звернувсь учитель до Юрка.
Юрко підвівсь і пильним зором
По карті з краю в край блука.
Блукав, блукав, а по хвилині
Невинно очі підніма:
- А тут моря всі тільки сині,
А чорних – жодного нема.
2уч. Приходжу додому, дієслово вчу.
Для цього маю власний метод я.
Написано «кричати» - я кричу.
Написано «мовчати» - я мовчу,
Написано «стрибати» - я стрибаю,
Написано «співати» - я співаю.
Коли сусід під двері прибігає
І сам не свій мене одне благає:
Щоб я читав «мовчати» - і мовчав,
Щоб врешті я стрибати перестав.
Бо ніби стався раптом землетрус,
Отак я вчусь, учусь, учусь, учусь.
Сценка «Куди все поділося?» УЧИТЕЛЬ. Здрастуйте, діти! Сідайте! Відкрийте зошити. (Дмитро тягне руку) Що в тебе, Дмитре? Дмитрик . Марино Сергіївно, а мені бабуся забула зошит покласти, вона старенька. УЧ. Пора, Дмитрику, тобі за бабусею доглядати, а не навпаки. Ось тобі зошит. Сідай. Діти, відкриваємо підручники. (Дмитро тягне руку) Що, Дмитрику? Дмитрик. Марино Сергіївно, а дідусь мені підручник не поклав. УЧ. А причому тут дідусь? Ти сам великий, як тобі не соромно? На, підручник. Діти, дістаємо олівці. (Дмитро тягне руку) Ну, що знову, Дмитре? Дмитрик. Марино Сергіївно, а мама його, напевно, на кухні залишила. УЧ . Що ж це таке? Через тебе ми ніяк не можемо урок розпочати. На олівець. Діти, швиденько діставайте лінійки. Дмитрик. Марино Сергіївно, а в мене тато за лінійку відповідає. УЧ . Мама, тато, бабуся, дідусь. А де ж учень-Діма? У вас у всіх пам'ять погана? Дмитрик. Я сам дивуюся. Вчора при мені всі портфель збирали. Куди все поділося? УЧ. Так у тебе взагалі портфель порожній? (Дмитрик викладає на парту м'ячик, тапочки, пістолет. Антон сміється голосніше за всіх.) УЧ . Ну, хоч щоденник в тебе є? (Подає щоденник) УЧ . Щоденник Левенського Антона. (Сміх учнів) Антон, а на твоєму щоденнику, що написано? Антон. Щоденник Ворона Діми. Дмитрик . А, ось де мій портфель. На, забери свої іграшки. Через тебе мені попало. Ось бачите, Марино Сергіївно , Я ж казав, що сам бачив, як мені портфель збирали.
Звучить пісня «Першокласника»
Нагружать все больше нас
Нынче в школе второй класс
Учитель: Пройшов перший рік і другий,
Вже третій наступив.
Здається, всього навчились
Та ось і цей рік скінчився. Ще на одну сходинку стали ви дорослішими.
У 2010 році ми перейшли до 3 класу.
1уч. Третій клас. Пішла таблиця,
І ночами стала сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
2уч. Різні дії як насіли –
Розібрать немає сили!
Жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити, -
Годі, браття, й говорити!
3уч. Стали в ряд частини мови.
Як багато, чесне слово!
Як би тут не розгубитись
І хоча б чого навчитись.
4 уч. Ми пейзажі в класі вчили
Парти довго потім мили,
І портрети – для людини,
Для машин – автопортрет.
Не знання, а вінегрет!
5уч. Як цікаво на природі!
Ну, екскурсія, та й годі!
Мінерали різні вчили,
З ними досліди робили,
І давали камінці
Нам потримати в руці.
6уч. Їздили ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті…
І читання далі мчить:
В ньому майже кожна мить
Відкриває шлях в світи,
Не були де я і ти.
7уч. Казка, вірш, оповідання
Увесь час ведуть змагання:
Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.
Можна всюди мандрувати,
Коли вже навчивсь читати.
(звучить пісня « Я на солнышке лежу» )
1. Я на чтении сижу,
Долго в книгу я гляжу.
Все сижу и гляжу,
Смысла в ней не нахожу.
2. Мне бы комикс почитать,
Поиграть и помечтать.
Ну а я здесь сижу
И в учебник все гляжу.
3. Вот по книгам всем давно
Сняли лучше бы кино.
Я отличником бы был –
8уч. Ми трудились що є сили,
Цінне все, чого нас вчили.
Всю програму вже пройшли,
Третю висоту взяли.
Учитель: У 2011 році ми перейшли до 4 класу
1уч. Ось четвертий рік ми в школі,
А сюрпризів ще доволі.
Цифри вирівнялись строєм,
Як солдати – перед боєм.
Скільки їх? Не полічиш!
Стулиш рота і мовчиш.
А ще ж множити, ділити…
Мізки б тут не розгубити!
2уч. Грізно потяги гудуть,
Пароплави все пливуть…
Треба шлях порахувати,
Звідкись час і швидкість взяти.
Не задачі – просто мрія:
Розбери тут, яка дія!
3уч. Люблю я математику
Море в ній роботи.
Тільки приклади розвязувать
4уч. А задачі – це моє!
Розвяжу я їх десятки
За одну хвилину!
( звучить пісня на мотив «Голубой вагон» )
І. медленно минут ы уплывают вдаль,
Из трубы в трубу вода течет.
У меня задача не решается –
Ох, уж этот мне водопровод.
Наш урок тянется.
Двойку поставят мне,
Ведь решенья нет.
Каждому – каждому в лучшее верится,
Может подскажет мне кто –нибудь ответ.
У доски стою уже я полчаса,
Умножаю и делю опять.
А в трубе вода все не кончается,
Ничего я не могу понять.
Ось такими були 4 роки навчання
Учитель: У кожного є два береги – від одного людина відпливає, а до другого повинна неодмінно причалити. Рікою життя зустрічається немало пристаней, але найрідніший берег – берег Дитинства. І чим далі людина відпливає роками, тим більше її тягне до цього берега.
1уч. Найсвітліша пора – дитинство.
2уч. Безтурботна пора – дитинство.
3уч. Найчесніша пора – дитинство.
4уч. Найсвятіша пора – дитинство.
1уч. Це – щастя і радість,
2уч. Це – ніжність і мрія.
3уч. Це – тато і мама.
4уч. Це рідна Вкраїна.
1уч. Є країна дивовижних мрій.
Діти там усі – маленькі принци.
Від зорі вони і до зорі
Уві сні літають наче птиці.
2уч. Є країна дивовижних мрій.
Там схід сонця завжди пурпуровий,
Там пливе кораблик паперовий
І у небі паперовий змій.
3уч. Є країна дивовижних мрій.
Там ріка ніколи не міліє,
Там душа ніколи не старіє –
Там, в країні дивовижних мрій.
Танок «Город детства»
( звучить тиха музика. На сцену виходить випускниця з повітряною кулькою в руці. Назустріч їй іде маленька дівчинка)
Дівчинка: Я твоє дитинство. Сьогодні я залишаю тебе.
Уч. Почекай, не йди. Залишись ще хоч трохи.
Д. Не хвилюйся. Я приходитиму до тебе у снах.
Уч. Я тебе ніколи не забуду.
( Учениця віддає повітряну кульку дівчинці, і вони розходяться в різні боки.)
Звучить пісня «Куда уходит детство»
Учитель: Пора дитинства- найкраща, найцікавіша пора, коли поруч із вами ваші найрідніші люди, ваші батьки.
Погляньте, дорогі діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань. І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. То ж любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх. Дайте їм можливість гордитися вами! Робіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас!
(Діти звертаються до батьків з віршами)
1уч. Ми до батьків сказати хочем слово,
І привітати хочем від душі,
Подарувати всім пісні чудові,
Найкращі прочитати вам вірші.
2уч. Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато.
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи
І щоб в житті ніколи не старіли.
3уч.Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту
І без свого родинного тепла?
4уч. Ви ж нас, як пташат, в гнізді зростили,
Давали дітям раду, як могли.
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.
5уч. Чотири роки нас водили вранці,
Несли портфелі наші й ранці,
І з нами ви уроки вчили,
І малювали, і лічили.
6уч. Писали з нами твори вдома,
І як встигали, невідомо,
При цьому готувати їсти,
Білизну прать, місити тісто.
7уч. Нести домашніі турботи,
Ходити на свою роботу
І залишатися на диво
Красивими і молодими.
Ми вам обіцяєм: учитись, дружити,
Гарні оцінки додому носити,
Щоб дарувати радіст вам,
Любесеньким нашим батькам.
9уч. Хоч часом ми буваємо нечемні
І дуже ви хвилюєтесь за нас,
Але у серці знаємо напевно:
Ми більше радуємо вас.
10уч. Прийміть наш букет
Із пошани й любові!
Вклоняємось низько і дякуєм щиро
За ласку і ніжність, за мудрість і віру.
( Вручають квіти своїм батькам)
(Звучить пісня для батьків « Мама й тато»)
(Звучить пісня « Вот бы стать мне» )
Слово надається батькам
Дорогі наші діти, найкращі для нас,
Ми бажаємо щастя і долі.
Вам сьогодні з дитинством прощатися час,
А життя – не стежина у полі.
А життя – це дороги тернисті не раз.
А життя – це не сміх і не жарти…
Та не бійтесь нічого, у добрий вам час,
Світ чарівний і жити в нім варто.
Все здолати потрібно вам буде не раз,
Не впадайте у відчай , боріться
У добрий вам, діточки час!
Мрія кожного з вас хай здійсниться!
Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі,
Горе й лихо хай всіх обминає.
Хай вам буде удача і щастя в житті,
І хай серденько ваше співає.
Учитель: А тепер надійшов час вручити маленьким випускникам нашої школи дипломи про початкову освіту а також табелі. Хочу повідомити, що всіх учнів нашого класу переведено до 5 класу.
Отож, спішімо отримати найдорожче.
1. Грациозна и красива,
Тиха, спокойна и мила.
В украинском языке она
Ох, поверьте же сильна.
Учится на совесть!
Призер она олимпиад!
Назовите же скорей
Ее имя побыстрей. (Соловей Алина)
Алина награждается медалью « …..
2. Парень в классе есть такой,
Нарушает всех покой.
Покоритель всех сердец.
Наш любимчик – молодец!
Догадались? Ну, скорей,
Называйте побыстрей! (Ворон Дима)
Дима награждается медалью «…
3. Яркая , красивая, очень справедливая.
Все по всем предметам знает,
Никогда не прогуляет.
Ее песни и голос ласкают наш слух,
Боевой помогают поддерживать дух.
Ее имя – фаворит
Открывает алфавит. ( Подольська Анастасия)
4. Цей хлопчик кавалер галантний –
Портфелі носить завжди він дівчатам.
Хоч на уроках він бува активним,
Але навчатись міг би значно краще,
А друзів він не підведе нізащо. (Парфілко Вадим)
Вадим нагороджується медаллю «…
5. У девчонки этой – золотые руки.
С ней вы не увидите скуки.
Рисует она красиво и умело,
Придумывает мысли смело.
Встречает вас улыбкой счастья…
Маша награждается медалью «…..
6. Всегда готова она помагать,
И знайте, что ей можно доверять.
Она очень симпатичная,
И к тому же спортсменка отличная,
Имеет множество медалей и наград.
Ее победам класс наш рад. (Тоичкина София)
София награждается медалью «…
7. Прикольный и веселый
Он в любое время года.
Отлично он умеет мастерить,
Рассказывать он мастер анекдоты,
Ну, и конечно , на уроках поболтать –
Уж этого таланта не отнять. (Бельченко Антон)
Антон награждается медалью «…
8. Девочка с характером,
Красива и старательна.
Мы тебя поздравляем
Счастья, здоровья, успехов желаем,
Слушаться старших, маму любить,
И в классе со всеми, со всеми дружить. (Гошко Юля)
Юля награждается медалью «…..
9. Он медлительный немного
И читает не ахти.
Но с примерами бывает
Он частенько впереди.
Мы тебе желаем хорошо учиться,
Совсем не болеть,
И чтоб все неудачи ты смог преодолеть. (Костарев Сергей)
10. Д івчинка охайна, чемна, мила.
Вміє непогано малювати,
Не боїться і в футбола грати,
Вона – як бджілка- трудівниця,
Без роботи просто не сидиться!
А її розумні карі очі
Сяють ніби зорі серед ночі.
Сонечко ясне її цілує,
Щедро їй весняночки дарує. ( Рибальченко Наталія)
Наталка нагороджується медаллю «…
11. Мов білочка, швидка, рухлива
І до навчання не лінива.
Любить і множити й ділити
І вміє з усіма дружити.
І ввічлива, й чемна, (Усачова Єлизавета)
Ліза нагороджується медаллю «…
12. Вона у класі господиня
І в тім питанні дуже пильна.
Хто дошку витирати має,
Вона негайно визначає.
Для мами надійна вона помічниця,
А в школі вона в нас бджола- трудівниця. (Гарагуля Анастасія)
Настя нагороджується медаллю «…
13. Дівчинка тендітна і тоненька
У зошиті букви пише дрібненько.
Кругленькі, маленькі, неначе намисто.
У зошиті в неї охайно і чисто.
А ще дуже любить вона малювати,
Хто це? Спробуйте відгадати! (Помазан Катерина)
Катя нагороджується медаллю «..
14. Що це? Що це за дитина?
Він неначе та пружина:
У футбола гарно грає,
В шахи всіх перемагає. (Левенських Антон)
Антон нагороджується медаллю « …
15. Когда приходит в класс он,
Дремота, сон уходять спозаранок,
Когда он скажет: «Добрый ранок»!
Его вы 100% знаете,
И я уверена, что сразу отгадаете. (Гадючко Максим)
Максим нагороджується медаллю «…
16. Вона в нас дівчина грайлива
І неначе та весна мінлива.
То нахмурить брови, то всміхнеться,
То насупиться, то сміхом враз заллється. (Рябченко Діана)
Діана нагороджується медаллю «..
Вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед своїми товаришами, батьками, вчителем урочисто клянусь:
1. Біля дошки стояти як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть найбільш важкого і підступного.
2. Не доводити вчителів до температури кипіння (+100)
3. Бути швидким, але не перевищувати швидкості до 60 км/год, пересуваючись шкільними коридорами.
4. Витягувати з вчителів не жили, витискувати не піт, а міцні знання .
5. Плавати на «добре» та «відмінно» у морі знань, пірнаючи до самих глибин.
6. Бути гідними своїх учителів та батьків.
(Звучить пісня «Учитель»)
Слово вчителя:
Швидко минають літа… ось і минули ці 4 роки навчання. Жаль розлучатися з вами. За ці роки ми добре пізнали один одного. Разом з вами переживали і біль, і радість. 4 роки ми з вами разом піднімалися першими східцями Країни Знань. Вчилися читати, писати, рахувати, дружити.
Бувало всяке. Але коли заходиш до класу і чуєш привітне «Добрий день» та бачиш ласкаві та люблячі оченята, то все залишається там, за дверима. А ти починаєш жити подихом і повітрям класу. Спасибі вам, дорогі діти, за підтримку. Кожен із вас залишиться у моєму серці назавжди.
Дорогі діти! Сьогодні називають вас такими вагомими словом «випускник початкової школи». Нехай буде безхмарним ваше життя, навчання легким, доля щасливою.
І вам, шановні батьки, я хочу висловити подяку за допомогу, за підтримку.
За ночі ті, що не доспали,
Коли задачки ви рішали.
За вірність прикладів і вправ,
І за роботи з малювання –
Тут кожен батько участь брав.
Це перший крок, а попереду ще 8 років. Отож , навчайтеся, батьки, і кожен день робіть уроки.
Учитель: Я хочу від щирого серця подякувати батьківському комітету за плідну роботу і вручити всім батькам дипломи.